В ці святкові новорічно-різдвяні дні ми бажаємо один одному щастя, достатку, добробуту. А в кінці року зазвичай фіксуємо, як пройшов рік і чого з усього цього нам вдалось досягти.

Я помітила, що 2 останні роки фіксую для себе результати, дуже відмінні від тих, які мала 10 останніх років. Раніше моє життя було суєтне, затуманене і обтяжене численними клопотами. Останнім часом, хоча й траплялись «моменти», мені, на щастя, вдавалось швидше і ціною менших зусиль класти їм край. І я щоразу все більше переконувалась, що справжнє щастя-таки знаходиться всередині людини і тільки трішки - ззовні. Щастя – це не зовсім те, що нас оточує і що ми маємо. Воно, як той айсберг, де головна його частина вкрита водами океану душі. Тому для щасливого життя головне значення має те, що відбувається в душі, а іншими словами в голові і серці.

Про той факт, що щастя мало залежить від зовнішніх факторів і є результатом внутрішньої позиції, свідчать долі людей, які пережили тюрми, концтабори та війну і мали більше душевного миру і спокою, аніж ті, в кого «добра повні комори».

В цій статті я хочу поділитись з вами речами, завдячуючи яким 2 останні роки мого життя суттєво змінились і наповнились глибоким сенсом. Хоча поруч з цим я використовувала багато різноманітних методик і практик, ці речі є своєрідним базисом. Не виключено, що про них ви вже чули і не раз. В такому разі нехай мій досвід стане додатковим свідченням, що вони працюють і приносять солодкі плоди.

Щоб мрії приносили нам справжнє щастя і глибоке задоволення, вони мають бути нашими. Справжні мрії народжуються глибоко в душі, а не є нав’язаними ззовні. Може здаватись, що нам хочеться того чи іншого, але якщо запитати себе відверто «чи дійсно воно мені потрібне і навіщо?», то можна помітити, що тут не обійшлось без нав’язливої реклами, яка завжди краще нас знає, що робить нас щасливими. Звичайно, нам потрібні хороші товари і якісні послуги, що забезпечують наш комфорт, але того “добра” ми не потребуємо аж стільки, щоб склякнути під його тягарем і перетворити своє життя на тотальний дискомфорт... Та це лише початок. В погоні за щастям і всім, що “мало б нам його забезпечити”, ми впадаємо в залежність від зовнішніх стимуляторів і сідаємо на своєрідну “голку”. Вся прикрість в тому, що кожного разу для досягнення задоволення ми потребуємо все більшої й більшої “дози”, бігаючи за якою внутрішнього миру та вільного часу в нас стає все менше й менше... Але якщо наші мрії включають реалізацію нашого унікального потенціалу і служіння (іншими словами, наше покликання) - вони окриляють, а не прибивають до землі. Вони дають силу, а не віднімають її. І для реалізації таких мрій ми завжди можемо розраховувати на підтримку Небесного Начальства, яка буде доволі щедрою.

Створений для нас світ справді розкішний. Ми отримали в дар прекрасні природні ландшафти, дерева з соковитими фруктами, ріки та озера... А ще розум, багаті емоції, свободу пересуватись, любити, творити, займатись різноманітними хоббі, саморозвитком та масу інших благ. І багато з цих речей доступні для кожного з нас незалежно від рівня достатку. Ох, якби ми знали ціну того, що маємо, якби не втрачали віру і впевнено шукали вихід з ситуацій, в які потрапляємо! Проте, ми з більшим заповзяттям створюємо собі різноманітні “блокади”, які унеможливлюють рух вперед. Наприклад, якщо ми вб’ємо собі в голову, що в нас недостатньо грошей, інших ресурсів і ще ця криза... ми не будемо помічати того, що в нас зараз Є і причому, є у великій кількості. На власному досвіді я щоразу все більше й більше переконуюсь, що все необхідне для того, аби почати втілювати свої мрії, в нас є “на тарілочці з золотим обідком” вже сьогодні. В сьогоднішньому світі офіси зовсім не обов’язкові. Найбільшим активом є Творчий Центр під назвою Людина. Сьогодні масу речей можна делегувати технологіям, все більше й більше звільняючи себе для творчого вирішення задач. Є питання? В інтернеті легко можна знайти відповідь. Потрібно отримати навик? Для цього є онлайн курси і численні ролики на YouTube. Потрібні знання? Маса цікавих книг чекають, щоб ми почали врешті їх читати. Сьогодні достатньо лиш одного – розібрати в голові барикади і почати займатись справами, що приносять нам задоволення і зменшують проблеми та страждання інших людей. І для цього в багатьох випадках достатньо всього-навсього одного комп’ютера, доступу до Інтернету і хотіння. Все. Якщо з вдячністю використовувати те, що є під руками і що знаходиться в голові - криза зовсім не буде заважати і ми ще й інших будемо витягувати з депресій. І ще кілька слів про ресурси. Пам’ятаєте, “можна купити будинок, та не затишок, можна купити ліжко, та не сон...”? Здається, кризи нам посилаються саме для того, аби ми краще усвідомили цю мудру істину. Міцне здоров’я і гарні стосунки, добрий настрій і душевний спокій, гармонію і щастя неможливо купити навіть за самі великі гроші. Хоч вони й потрібні, але велику надію на банкноти покладати не можна. На доказ цього можете просто зараз скласти список 5-10 добре забезпечених людей, яких Ви знаєте, і запитати в себе, наскільки кожен з них справді щасливий? Швидше за все, далеко не всі. А тепер складіть список людей, які виглядають більш задоволені життям. Чи всі вони багаті? Теж ж саме стосується і здоров’я. Часто каліки щасливіші, ніж здорові і красиві люди. Зовнішні чинники – це всього лиш як інструмент - як атом. Ядерна енергія може служити нам, а може й вбити. Подібно до цього здоров’я, достаток та інші ресурси можуть нам служити, а можуть тільки розвивати пиху й гординю і щоденно, як та бомба сповільненої дії, вбивати нашу душу і щастя. Тож, щоб вижити в цих страшних життєвих джунглях і спастись від диких звірів ☺, нам слід вчитись добре тримати рівновагу і, йдучи по канату над безоднею проблем, дивитись вперед, а не вниз.

Ми обдаровані дуже потужним органом – мозком. Та якщо дати йому волю – цей “монстр” може звести нас з розуму і завести в непробудну пітьму. Справа в тому, що мозок не розрізняє, що є добре, а що – зле, бо його функція - виконувати іншого роду задачі. І наша планета давно б розвалилась, якби деякі люди добре не прислухались до голосів “Служби спасіння”. Це Ангел-охоронець, який, як правило, знаходиться в нас по праве плече :), і внутрішній голос, який глибоко в серці. Але, оскільки за своєю природою вони не нав’язливі, ніколи не ведуть себе нахально і не звикли маніпулювати нами (це з арсеналу іншої "братії"), то їхня присутність може здатись непомітною. Якщо приходить небезпека – вони подають сигнали на кшталт “Щось тут не те”, “Це точно приведе в халепу”, “Треба розібратись в цьому краще”.. Але, якщо нам на все це, м’яко кажучи, начхати і ми просто закриваємо їм рот, вони залишають нам свободу чинити так, як нам хочеться. Тож не дивно, що так багато людей (здорових і слабших, заможних і таких собі, талановитих і не дуже, красивих і просто симпатичних) хворіють на відчай, депресію і втому від життя. Тому вихід один: щоб світитись від щастя, треба йти на світло. Щоб не бути похмурими від горя, треба оминати пітьму. А “Служба спасіння” завжди допомагатиме, якщо її про це чемно попросити і уважно слухати ☺.

Ми народились вільними людьми, тому можемо “кувати” собі життя, яке тільки заманеться. В нинішню епоху інтернету, Google та відкритих кордонів палітра наших можливостей зробила квантовий стрибок. Хоча, обмеження все-таки є. І це обмеження – не порушувати встановленого в світі порядку. Якщо перефразувати Пауло Коельо, Бог має для нас лиш одне покарання – Він вказує нам на місця, де ми порушили гармонію створеного Ним світу і перервали потік любові, і просить внести “поправку”. Наш світ створений багато-багато років тому. І все в ньому так гармонійно, що на цій гармонії все й тримається. Промені світла, що доходять до Землі від Сонця, корона якого розжарена до температури близько 3 млн градусів, настільки чітко “розраховані”, що якби щось трохи порушити, то зайвих кілька десятків чи сотень градусів зробили б нас чорнішими від самих обгорілих стейків. Кругоообіг води в природі – настільки гармонійний процес, що людство ніколи не придумало і не придумає нічого кращого. Кожен організм і елемент живої та неживої природи на нашій планеті має свою задачу і покликаний служити загальній гармонії і для загальної користі. А людство в щоденному житті має керуватись розумом і любов’ю. Бо така наша природа. А якщо переходимо межу – згідно з встановленими Законами маємо вносити “поправки”. Тож чи не краще зайнятись більш приємними справами? ☺ . І жити так, наче в Бога за пазухою.

Нехай щастить в Новому Році і до нових зустрічей!

.